виїзд на роверах волинь(пуцьк)-КАРПАТИ(ЛЬВІВ) 1:1
В мене ще до від'їзду вже сталась КОНСЬКА проща. Виїжджали ми в неділю, я позичив вєлік в свого друга ше завчасно у вівторок в вєліку була 2 проблеми: підкрутити педалі і передні тормози відцентрувати, бо ті щитки терли трохи об колесо навіть без натискання! В пятницю в ночі ми з чоловіком сестри Ігорем в під'їзді ремонтували той велосипед він цілу ніч з нього сміявся, казав, шо такого гамна ше не бачив, дав йому назву Загиблик а "як корабль назвеш, так він і попливе. " це все зіграло дуже визначну роль. Ясно в нього ровер за 9 000 грн. сам крутий велосепедист і з мене лахав ше казав "ну в герої на тих зайчиках їхати 200 км. навіть я за такі відстрані не берусь" передні тормоза зремонтували, ше він сказав зняти заднє колесо і почистити цепочку, звьоздочки всьо, бо там багато поналипало бруду, землі, масла старого. В суботу я все почистив вставив колесо, а з задніми тормозами тепер така сама проблема сталась, як з передніми труть об колесо+після переставляння колеса передачі шось не дуже добре переключались, а було все нормально. Ввечері Ігор приходить з роботи і каже, шоб я йому підвіз ровер на Балатон і він повезе Загиблика до майстра свого друга його повезе він там все зробить! Привіз я йому ровер, Ігор з нього ше сміявся 20 хв. хоча то був норм ровер нічого йому не бракувало! Віддав йому ровер він як їхав в кінці ше крикнув мені "Загиблик. " і за це все йому Заглиблик дуже помстився. Йду я собі вже додому пішком пройшов 10 хв. дзвонить сестра каже "вертайся назад Ігор впав з велосипеда розбив собі лице, казав, шоб ти прийшов забрав ровер" ну ахуєть тепер. Біжу туда Ігор говорить з якиомсь тіпом віддав мені ровер і каже до нього "Йдем відійдем поговорим" а вся борода в нього в крові, руки в крові, з бороди такий кусочок м'яса звисає! Я не даю дупля шо то всьо таке провіряю чи з ровером нормально тут Ігор вибігає з повороту і кричить "Жми на педалі. Тікаєм. " я жену. вявляється він попав в аварію в'їхав в таксиста. погнув багажник+розбив скло йому заднє, таксист пішов викликати ДАІ ми втекли, ховались біля під'їзду в кущах, я йому купив води і салфетки, він промивав бороду, витирав кров, потім все-таки пішли до майтсра їх там було троє з вєліками по 2000 доларів! Вони всі троє дальше лахали з мого прекрасного велосипеда, який після аварії вже не був такий класний, ручка переключання передач тупо вирвана, колесо переднє шось калатає і стукає, передачі вже взагалі нереально перекючити. вже все було ясно, шо в майстра нам нема шо робити я поїхав додому з дикою ненавістю на тих всіх мажорів які сміялись з мого велосипеда + я вже думав моя мрія розбита про Луцьк на ровері:(((( Приїжджаю додому прошу Пєтю пробити вєлік він сказав, шо може взяти в брата, але треба зранку їхати до привокзального, шоб забрати! Зранку встав, потім Пєтя каже з татом привезе! Я вже радий був, як слон, то той самий вєлік яким я їхав в Зашків, тому думав шо доїду й туда, хоча велосипед там фіговатенький. Пєтя подзвонив, шо вже привіз велосипед, біжу радииий до нього! Він виїжджає з подвір'я і БЛЯТЬ ПРОБИВ КОЛЕСО В ВЕЛОСИПЕДІ. Я вже хотів на нервах від тої злості відмовитись від тої поїздки, від мрії. НУ ЙОГО ВСЬО В ЖОПУ. Мені здавалось то вже якийсь знак від Бога, шо не треба їхати. Але за свою мрію я боровся ДО КІНЦЯ. Таку назву я свому велосипеду зразу й дав "ДО КІНЦЯ. " без ніяких там Загибликів! Прибіг додому покликав тата, почали міняти колесо в мене якраз була така камера для такого велосипеда. Скоро поміняли накачав колесо! Думаю "хух. Слава Богу. Вперед на Луцьк. " От така от Проща ще до того як виїхали.
Під під'їздом зустрівся вже з Тарасом, Петром і Савчуком, розказав їм свою прекрасну історію, як я боровся за то шоб їхати кудась:)Потім ми всі поїхали до Галицького перехрестя де нас вже чекав Коля, Вписка і Таня!
Там ми посиділи на дорожку і вирушили в дорогу! Першу зупинку, яку ми зробили була в Яричеві там нам Савчук дав попити і нарвали собі грушок:) До Яричева в нас вже софрмувався загін лідерів і аутсайдерів, в лідерах були четверо: Вписка, Таня і Коля з крутими роверами по 5000+ грн. і Тарас на свому китайському трандулеті, але він колись 2 роки ходив на велоспорт тому стягував їхній темп!
Після Яричека Коля вже слився з загону лідерів і перейшов до нас з Савчуком і Пєтьою! Їдем дальше, велосипед мене ужасно нервував всьо тріщить, стукає, цепка тре, передачі переключаються хвилин 3-5 після того, як переключив воно ше 5 хв. шось там скаче, треться, зіскакує, аж тоді стає на місце! Тормоза передні абсолютно не працюють, задні більш-менше як натиснеш то через 10 метрів доїдеш до точки спокою+після того як затормозив раз дальше труть тормоза об колесо треба самому рукою розводити ті тормоза, шоб не терло і їхати дальше! Коротше такий прощанський ровер шо ппц! Наступну зупинку зробили біля якогось магазину, бо всі вже помало хотіли їсти, там вже нас чекав якраз Тарас який зупинився попити і він вже теж слився з загону лідерів, бо його заїбало то! А Таня і Вписка дальше їхали двоє собі перші. Ми за ними собі плентались, Вписка подзвонив, шо він вже в Бродах іде хавати, пити і на футбол де грає Яричів з кимось там! Коля спецально каже Вписці шо ми там ше за 50 км. від Бродів, за 30 км. шоб Вписка собі розлабився "а вони ше далеко. ", аж коли ми проїхали Броди вже були десь за 11 км. від Бродів Коля признався Вписці, шо ми його вже дуже обігнали, хоча ми ше сумнівались чи 11 км. то не малий відрив, треба було йому сказати, коли ми б були вже за 30 км. від Бродів, Вписка їхав сам, бо Таня вже казала, шо не стягує дальше їхати, він нас доганяв КОНСЬКО, крутив десь педалі біля 30 км/год. відстань між нами скорочувалсь, але ми все-таки встигли приїхати раніше нього на хвилин 20-30:) Коли приїхали взнали, де тут є якась річка, поїхали, дочекались Вписку, відлежались і почали розставляти палатку ми свою Я, Тарас і Пєтя розставли досить просто, бо там палатка не важко розкладається, а Савчук з Кольою там з їхньою так довго мучився, шо вони вже хотіли спати прямо так не розставляючи протсо накритися, але в 12 вечора приїхала Таня і вже показала, як розставляти її палатку, а Вписка і Коля в той час поки Таня приїхала були в магазині, вони приїжджають, а Таня лежала за палаткою, шо її видно не було і Вписка такий шось каже "а шо там Таня хтось дзвонив до неї? Може який кусок сексу буде" і тут Таня вилазить і така "ШО ШО. " Всі вже були дуже вимучені і виснажені, тому ми полягали спати, довго не засиджувались. в ночі було дуже холодно, добре, шо я мав коцик, який ми постелили під себе і було вже тепліше, а Тарас мав покривало яким ми всі накрились і спати було більш-менш вже не так холодно, а вони в своїй палатці консько мерзли я ше казав, шо в нас палатка з підігрівом:)
Зранку я встав перший, бо хотів в туалет, а потім вже не міг заснути. а коли я не можу заснути, то спати вже не буде ніхто! Я думав, шоб то зробити таке конське і тут так з тишини як крикнув зі всьої дурі "co to jest. " Тарас з переляку аж так дьорнувся ніби війна почалась, Коля потім розказував шо він в там тій палатці тоже так сильно перелякався:)))) Тут я їх трохи приспав, дав затишшя на хвилин 15, вони всі забули про то і тут знов КОНСЬКО "co to jest. " Тарас цього разу не дьоргнувся, але такий злий був "блять, сука, заїбав, ти шо хворий. даун якийсь. " тут я знов приспав їх через хвилин 20 так знов КОНЯЧО, ТАК БЛЯТЬ ЗА ВСЮ ХУЙНЮ: "co to jest. " Тарас блять чуть не на рівні ноги став від переляку, з іншої палатки Коля кричить "Сука далбайоб дай поспати, підарас!" потім я виліз з палатки підійшов до їхньою підкопнув трохи Вписку через палатку і кричу "kto to jest. " потім ше в Колю через палатку разок пляшку копнув і тут вже Тарас встав і Пєтя, бо дали дупля, шо спання не буде і ми з Тарасом пішли до озера купатись, але озеро було приватне і там охраннік був в таком вагончику я сказав "я би так не рискував" і ми пішли купатись в нашу річку біля якої ми спали, там вже всі поствали і були злі на мене, шо я не давав спати:))) Почали снідати, Пєтя собі купив ше вчора вечером десь булок 5 і одну закуску, він вже ті булки не міг їсти і віддав нам, Савчук мав ті булки хотів той соус такий "Закуска" поїхав за ним, а Коля почав дойобувати Вписку "о, ти бачив як тут риби хліб їдять, візьми кинь в річку" Вписка взяв кинув і не знав шо то Савчука, Савчук приїжджає з тою "Закускою" а булок нема, починає шукати, потім обіжений на Вписку ходив:))) В 11 ранку ми поїхали вже на Луцьк, ну Таня поїхала раніше, бо їй шось там в Луцьку по роботі треба, а ми виїхал в 11! По дорозі зупинялись воду набрати, яблука, груші поїсти, морозиво купити, часу в нас було повно то ми дуже не спішили! В одному магазині Пєтя купив дуже олдскульну воду, то ппц. я її пив останній раз ше може як в третьому класі був:) Вона ше тоді гривню двацить коштувала:))
В Городичах вже зробили конську зупинку купили собі кавун, хтось котлети, відбивні ше всяку фігню. Потім доїхали до озера під Луцьком десь за 7 км. в нас ше було 3 години до матчу і ми вирішили там собі повисіти до самого матчу, озеро було дуже болотяне на низу тупо болото на півноги і я чисто вигадав, шо в таких болотах люблять жити якраз річкові щурі і Савчук дуже був переляканий і вже не хотів купатись в тому озері:)
Коли лишалось десь 2 години ми поїхали в Луцьк+по Луцьку ше дуже довго їхати до стадіону!
Коли доїхав нас всі почали розпитувати, як доїхали, як ноги і т.д. прицепили ровери до брами і пішли на сектор в декого знайшли піротехніку в трусах. Вийшли на сектор почали розпитувати, як буде з роверами після матчу нам пообіцяли БІТОННО, шо ровери впишуться в бас, а от чи ми самі впишемся хєр його знає! Ми з Савчуком підійшли до автофанів і домовились, шо вони нас візьмуть до Львова, головне залишалось вписати вєлік! Матч був унилий, Карпати майже весь час захищались, але сетор шизів потужно! Особливо заряди типу "А волинь гавнооооо" іОлееее ОлааааааВолинь кусок гавнаПідараси! Бульбокопи!Хуй сосете все життя.
В другому таймі на початку ми пропустили і настрій шось впав. як так? ми стільки їхали, а вони. на 85 хв. Гладкий бревно зрівнює рахунок, в тому моменті він зіграв просто майстерськи там ні до чого не придрешся! Сектор просто зірвався, всьо як в Сербії нахуй! Така кількість на виїзді ахуєнна в 3 рази більше ніж волиняк на домашку прийшло, заряди, фаєра, поломані крісла і даааааавааааайОлееее ОлааааааВолинь кусок гавна. Підараси! Бульбокопи!Хуй сосете все життя. і КОНСЬКО в кінці вийшов заряд "ЗЕЛЕЕЕЕЕНІ ЛЕВИ. " То до Сихова напевно було чути!:)))
Після матчу ми побігли скоро за велосипедами і хочем їх засунути в багажник і тут починається проща, а точніше навіть паніка. велосипеди не вміщаються в багажник, ледве Вписки один вліз, решта не знають шо робити потім Коля якось впхав, коли зняв колеса. а там мені видзвонюють автофани чи довго нас ше чекати! Я поняв шо тут діла не буде почав питатись в інших автобусів, був автобус, який їде до Дрогобича пацани собі самі заказали окремо від Гладіка, водій дозволив засунути мій вмійстився, але автобус не їде до Львова а по обїздній до "Ашану" а дальше на Дрогобич, забігаю в автобус питаю "пацани хто біля Ашану виходить?" в відповідь тишина, питав ну хоть кудась шоб могли ровер забрати, ніхто не може Остапчук в Яричеві виходить, але він іде з Мішою пішком його вписувати і він не хотів його брати, шоб 1 пішком не йшов. така ПІЗДА КОНСЬКА. Я не знаю, шо робити Міша каже сідати в автобус і вписуватись тут. Я так і зробив. а Пєтя і Савчук не змогли вписатись з вєліками і кажуть мені виходити і не вписуватись там, я не розумію нашо мені і їм то, дві людини, два вєліка! Шо я там поможу? В кінці їх все-таки двох вписали в якийсь автобус з вєліками і ми поїхали додому! В автобусі була суцільна романтика всі співали пісні під Ламу, Тік.. "Знаєш як болить? Ніяк не пройдееее. " і випрошували в водія запрвку, на заправці Остапчук консько попідрізав багато пива, чіпси прінгелс, снікерси і т.д. там вже ті снікерси ніхто не хотів їсти потім вже прямо на маршрутку всю питали "Хто хоче снікерс. " я собі згадував такий той олдскул, коли ми їздили на басах, бо давно вже я не катав на басі:))) Після заправки, шось пішла мова про Дрогобич і я почав кричати "Дрогобич то біля Борислава" і мені відповіли "То Борислав біля Дрогобича" і тут тема зайобування десь так на годину "Борислав найкраще місто!", "Борислав дуже прекрасне місто", "Борислав навіть краще ніж Ліверпуль", "Ше сам Іван Франко написав твір "Борислав сміється", і потім пішла тєма "Чуєш Міша Борислав сміється з Червонограда!", "Шрек, Борислав сміється з Буська", "Остапчук, Борислав сміється з Яричева", "Борислав сміється з Дрогобича", "Борислав сміється з Ліверпуля" і так бесконечно. а потім згадав за Ліверпуль і почав всім втирати, шо то найвеличніший клуб на планеті і шо так, як перший матч сезону Ліверпуль виграв в Сток Сіті 1:0 то знач Лівер цього сезону бітонно стане чемпіоном Ангії і Джеррард цього року підніме цей довгоочікуваний трофей над головою. А сьогодні зранку вже бачу такий комікс на Брутальному Футболі, я аж ахуєл!:))
ТИПОВИЙ ФАНАТ ЛІВЕРПУЛЯ, БЛЯТЬ. )))
Поговорив з водієм де мені найкраще вийти, шоб ближче додому було, він мене висадив біля окружної і я сів на свого желізного коня з яким вже немалий кусок планети проїхав і покрутив педалі додому! Чи то мені ввижалось чи то реально, але коли проїждала машина і світила фарами через дорогу пробігала лисиця, але може то був і пес, але все одно стрьомно шо за дич тут лазить і я вже консько тиснув на педалі, шоб поскорше заїхати додому! Вдома мені вже було розстелене моє ліжечко, сестра ше не спала, яка розказала мені, шо Ігору після аварії на ровері наклали 3 шви. ібо нєхуй було з мого чудового ровера сміятись і давати йому назву Загиблик!:)
На останок скажу, шо більше ніколи не поїду так далеко на ровері, а тим більше на такому. реально дуже важко то їхати такий великий кілометраж! Але думаю, шо кожному варто в житті попробувати, шоб знати що це таке і як це! Я завжди мріяв про турне на велосипеді, тепер моя мрія здійснилась. )